Кожна назва будь-якого поселення – єдина і неповторна. Допитливі люди не раз ставлять собі запитання: "А чому воно так називається?” На допомогу приходять старожили, які оповідять легенду чи якийсь переказ. Скільки легенд і переказів, стільки суперечливих тверджень. Часто на один населений пункт їх призбирається декілька. Деякі назви поселень сягають таких віддалених часів і часом є уламками давно зниклих мов, що годі й сподіватися на їх остаточне і ймовірне тлумачення. Що ж до суперечливих думок, легенди й перекази дуже своєрідно пояснюють непояснене – і в цьому полягає їхня цінність, адже це пам'ять народна.
Давайте полиньмо чи перенесімося у дивовижний та чарівний світ народних переказів та легенд, у яких народ, у міру поінформованості, знань, уяви, намагається пояснити назви своїх поселень. Кожна назва – це пам’ятка своєї епохи і не треба її переінакшувати, підправляти під сучасні стандарти та смаки. Деякі перекази, легенди, на перший погляд, видаються наївними, непереконливими. Але мають сотні років історії і є фольклорно-мовленнєвими пам’ятками. Зараз цією ділянкою дослідники не дуже цікавляться. А тим часом легенди та перекази йдуть у небуття. Стоїть завдання їх хоч зафіксувати.
Чому ми пишемо "Bystryi", а не "Bistrij" чи "Bustrui" чи ще якось, бо так пишеться згідно таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею (постанова КМУ від 27 січня 2010 року, №55