Кожен регіон має свій діалект. І, якщо поспілкуватися з людьми іншого регіону, то, інколи, частина слів просто не зрозуміла. Або ж, якщо виїхати на тривалий час на навчання, роботу, а потім повернутися в своє село, то помічаєш, як місцеві жителі по-іншому розмовляють.

  Цікаво, що досить помітна різниця в мові є між селами Уличне, Доброгостів та рештою Дрогобицького району. Чи то тому, що наші села дещо ізольовані, знаходяться на окремому шляху від районного центру, чи тому, що ми ближче до іншого району (Сколівського), але  різниця є. Наприклад, є в нас таке слово «щівник». Якщо запитатися, що воно означає в мешканця іншого села чи міста Дрогобицького району, то навряд чи вони дадуть відповідь. А цим словом в нас зветься бур’ян, кінський щавель. Очевидно, для нього придумали окреме слово, оскільки цей вид бур’яну став дуже поширений тут через вплив добрив з Доброгостівської птахофабрики. Інші його або ототожнюють з хренем, або називають диким чи кінським щавлем. Аналогічна ситуація із словом «обора». А слова «кавальирка» («кавалєрка») навіть і в словниках не знайти. Є в селі імена, наприклад, Федя, якими майже не називають дітей, оскільки з цими іменем виникають певні асоціації.

  Отож, якщо ти збираєшся в Уличне, Доброгостів чи Бистрий і, якщо ти не розумієш слів – “вуйко”, “дзиґар ”, “крижі” чи “заліско” то тобі обов'язково потрібно вивчити деякі слова нашої поговірки:

Бадилля – бур’ян
Балакати – говорити
Бальон – м’яч
Баньик – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біляк - білий гриб
Бомбетель – кімнатна лавка зі спинкою, старий диван
Брама – ворота
Бритванка - форма для випічки
Бусьок – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Верти - кинути
Викобелюватися, випендрюватися - поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу
Виходок – вбиральня
Вопше - взагалі
Втворити - відкрити
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галеретка – желе, мармелад
Гоноровий – гордий, високомірний
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґумаки - резинові чоботи

Дефіляда – парад
Дзиґар – сигарета
Дупа – срака

Забава – свято, танці
Закрутка - консервація в банці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Знимка - фотографія
Зупа – cуп

Кавальирка (кавальєрка) – залицяння, побачення, зустріч молоді
Калабаня - калюжа
Каліка - підберезник (гриб)
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Кашкіт (кашкет) – кепка
Квас - щавель
Квасне молоко - кефір
Квасний – кислий
Керунок – напрям
Кишка - кров'янка
Кобіта – жінка, дівчина
Когут – півень
Козар - підосичник (гриб)
Коліжанка – товаришка, колега жін.
Копйик - великий стіг сіна
Крижі – нижня частина спини
Кримiнал – тюрма
Крупйинка - каша з молоком
Ксьондз – священик
Куфайка – модна куртка наших дідів
Куфайка - модна куртка наших дідів...
Куча - місце утримання свині

Лахи - одяг
Лахи – одяг
Ленінградка - газова плита
Лиґати - ковтати
Літитися - паруватися (про корову)
Лупати - стукати
Люстерко - дзеркало
Люстро – дзеркало
Льоха – свиня (яка має народити)

Мантилепа – неохайна людина
Марисі Гиршкова – дурна, інтелектуально обмежена людина
Мармуляда - варення
Матина – трава на картоплі
Мачінка - підлива з цибулею; сир, политий сметаною
Мешти – туфлі, взуття
Мильниця - велика миска

Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний

Обора – подвір’я
Оборна - туалет
Обрус – скатертина
Оґєр – некастрований кінь
Отвьортка - викрутка

Пацьи’ – порося
Пацьорки – намисто
Пащекувати – грубо говорити
Песьи́ - цуценя
Петельня – сковорідка
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пляцки з тертої бульби – деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Попри – вздовж
Портки – штани
Потік – струмок, яр
Притати – прибирати
Психа - велике дзеркало з тумбою
Пулярес – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – чоловічий статевий орган

Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружі – троянди, квіти
Румеґати – жувати, пережовувати

Склеп- магазин
Слоїк - банка
Собов, з собов – собою, з собою
Сподні – спідні штани, кальсони, штани
Стайня - приміщення для утримання домашньої худоби
Стрийко або Стрик – брат тата
Стрийна – жінка татового брата
Стрих – горище

Таги – ніби
Тамтой – той, інший
Тойво – цей, оце; зв’язне слово в мовленні
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Федя – дурна, інтелектуально обмежена людина
Фіра – віз
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фірман – їздовий, "водій" возу
Фоса – рів
Фузія – рушниця

Хідник - коврова доріжка
Хустьи - хустка

Цівок – цвях
Ціхо – тихенько
Цьомати – цілувати
Цьоці – тітка

Черево - живіт
Черпаки – так доброгостівчани прозивають уличнян
Чинькали – так уличняни прозивають доброгостівчан
Чокуляда - шоколад

Шваґер (швагро) – чоловік сестри
Шкрабарка - знаряддя для розчісування корів
Шляк би ті трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шпіц, хоч шпіца? – хочеш дістати? Хочеш бути побитим?
Штин – сморід

Ябко – яблуко

А які ви, чи ваші батьки, дідусі, бабусі вживають слова, що не поширені в українській мові, але поширені в нашому регіоні? Пишіть в коментарях.