Кожен регіон має свій діалект. І, якщо поспілкуватися з людьми іншого регіону, то, інколи, частина слів просто не зрозуміла. Або ж, якщо виїхати на тривалий час на навчання, роботу, а потім повернутися в своє село, то помічаєш, як місцеві жителі по-іншому розмовляють.
Цікаво, що досить помітна різниця в мові є між селами Уличне, Доброгостів та рештою Дрогобицького району. Чи то тому, що наші села дещо ізольовані, знаходяться на окремому шляху від районного центру, чи тому, що ми ближче до іншого району (Сколівського), але різниця є. Наприклад, є в нас таке слово «щівник». Якщо запитатися, що воно означає в мешканця іншого села чи міста Дрогобицького району, то навряд чи вони дадуть відповідь. А цим словом в нас зветься бур’ян, кінський щавель. Очевидно, для нього придумали окреме слово, оскільки цей вид бур’яну став дуже поширений тут через вплив добрив з Доброгостівської птахофабрики. Інші його або ототожнюють з хренем, або називають диким чи кінським щавлем. Аналогічна ситуація із словом «обора». А слова «кавальирка» («кавалєрка») навіть і в словниках не знайти. Є в селі імена, наприклад, Федя, якими майже не називають дітей, оскільки з цими іменем виникають певні асоціації.
Отож, якщо ти збираєшся в Уличне, Доброгостів чи Бистрий і, якщо ти не розумієш слів – “вуйко”, “дзиґар ”, “крижі” чи “заліско” то тобі обов'язково потрібно вивчити деякі слова нашої поговірки
