У свій вільний час вони майструють гойдалки для всіх сільських дітей, чи, можливо, ремонтують кладку через річку або прибирають засмічені, їхніми ж сусідами, річки і балки, чи ремонтують двері у під'їзді або ж прибирають його, а може садять дерева чи орнанізовують спортивні змагання, або білять дерева у парку, чи може зариблюють ставки, займаються безпритульними, інвалідами та людьми похилого віку (і це ще не весь перелік добрих справ).

Свої ідеї, мрії вони виношують роками, а дехто і цілими десятиріччями. Звичайно більшість із тих ідей, причому кожна для загального блага і користі суспільству зарубується тим же суспільством, в особі псевдо активістів. Кожний критик прирівнюючи до себе, шукає вигоди "дивного” мрійника.

Але здвиг відбувається тільки у тій громаді, де налічується "критична маса” таких "диваків”, які вже як організована команда розмальовують цей "правильний” чорно-білий світ у яскраві кольори.

І можливо став би світ (дитячий садок, школа, лікарня, навчальні заклади, приватні садиби та житлові будинки та ін.) здоровішим, якби не "правильні” чорно-білі люди, яких на жаль є дуже багато. Бо саме вони вибудували собі, хто справжні, а хто уявні високі і міцні огорожі навколо будинку чи особи , за якими ховаються від людей, спілкування, проблем, успіхів і "диваків”. Вони вважають себе "нормальними”, а інших "диваками”, щоб не сказати "дураками”.

Якщо Вас відносять або Ви самі відносите себе до цієї категорії людей треба радіти бо ще не відомо хто "дурак”, а хто "мудрець”.