Меню сайту |
|
|
Категорії розділу |
|
|
Свіжі коментарі |
|
|
Пошук |
|
|
Друзі сайту |
|
|
Опитування |
|
|
Для ознайомлення |
|
|
|
| | |
|
У категорії матеріалів: 19 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Внаслідок політичних репресій радянської влади у тодішній Дрогобицькій області впродовж 1939–1980-х років постраждали 264 уродженців та жителів села Доброгостів, ті, хто в умовах тоталітарного режиму відстоював національні права і громадянську свободу, боровся за незалежність України, зазнав політичних репресій – від тюремного ув’язнення до розстрілу, заслання, депортації, позбавлення громадянських прав, інших форм політичної, соціальної, правової дискримінації.
В статті подано повний перелік усіх прізвищ доброгостівчан, які були репресовані і чиї прізвища задокументовані науковим виданням «Реабілітовані історією». |
Внаслідок політичних репресій радянської влади у тодішній Дрогобицькій області впродовж 1939–1980-х років постраждали 264 уродженців та жителів села Доброгостів, ті, хто в умовах тоталітарного режиму відстоював національні права і громадянську свободу, боровся за незалежність України, зазнав політичних репресій – від тюремного ув’язнення до розстрілу, заслання, депортації, позбавлення громадянських прав, інших форм політичної, соціальної, правової дискримінації.
В статті подано повний перелік усіх прізвищ доброгостівчан, які були репресовані і чиї прізвища задокументовані науковим виданням «Реабілітовані історією». |
Є декілька версій походження назви села, спробуємо в них розібратися. |
Так склалося, що на території Доброгостова, Уличного протікає одна й та сама річка, а зветься по-різному: в Доброгостові - Колодниця, в Уличному - Уличанка. В даній статті проведемо історичне картографічне розслідування, як має бути насправді. |
Озеро розташоване в дуже мальовничому місці: навкруги ліс, гори, гриби, ягоди і неймовірна краса.
Озеро створено штучно в 1963 році як резерв питної води. Спочатку було передано на баланс міста Трускавець. Було огорожено, Закрите для відвідування і рибалки. Дамба насипна, нею перегородили гірську річку Колодницю з 4 притоками, яка витікає з-під Орівського хребта і є найчистішою річкою регіону.
Земля для дамби бралася з викопних кар’єрів в селі ... |
Микола Гладкий.
Село Доброгостів: бібліо-історіографічний огляд літератури.
В статті здійснено першу спробу комплексного аналізу бібліографії та історіографії історії села Доброгостів Дрогобицького району. Проблемні контексти (культурно- релігійне та фінансово-господарське життя) аналізованих автором розвідок охоплюють період розвитку села до першої половини ХХ ст. Водночас автор зумів здійснити критичний аналіз проблем
Кількість публікацій, використаних в цій статті наближається до сотні. |
Такою була тема науково-практичної конференції, що 2 грудня 2013 року відбулася в школі села Уличне на Дрогобиччині. Захід спільно провели Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та його історичний факультет, управління освіти, молоді та спорту Дрогобицької райдержадміністрації і власне Уличненська школа. Ініціатором же виступив відомий науковець, кандидат історичних наук, доцент, заступник декана історичного факультету з наукової роботи та міжнародних відносин Володимир Галик, котрий свого часу навчався у найбільшій школі Дрогобицького району. |
Спогади Євгенії Хомій-Камінської (псевдо «Тигриця»), члена ОУН, воїна УПА, яка в 1945-1946 роках перебувала на території нашого краю, лікуючи людей від тифу. Проживала деякий час в Уличному і Зимівках, потрапила в засідку НКВД між Стебником та Доброгостовом.
Чудова можливість відчути атмосферу, що в панувала в той нелегкий час в нашому краї.
Джерело: "Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади."
Книга І. Документ №334 |
У 30-і роки в Доброгостові проживало 560 родин. Це були українські родини. Мешкало в селі і кілька німецьких родин, які взірцево господарювали на землі, деякі були ремісниками: коваль, стельмах-столяр, мельник на річці Бистрій. Німці між собою розмовляли німецькою, а з українцями – українською, хоч і не дуже добре. Їхні діти вчилися у нашій школі. А до кірхи – церкви – ходили на Улично, де була досить велика німецька колонія Касендорф. Нашим громадським життям німці мало цікавились. Поляків у селі не було загалом, і українці були цьому раді. Натомість за селом, на Голодній, була польська колонія... (Читати далі)
Автор статті Іван Іванцюра. Матеріал взято із «Літопису Бойківщини». Число 1, 2013 р. |
Вагоме місце у церковно-релігійному житті села Уличне упродовж 20-х років ХХ – початку ХХІ сторіччя посідає діяльність церковних і світських сільських хорів.
На сьогодні хор «Підкарпаття» с. Уличне має уже вагомі здобутки: перше місце у районному конкурсі вокальних сімейних колективів (травень 2012 р.); перше місце у районному конкурсі колядок (лютий 2013 р.).
Дане питання досліджував Володимир ГАЛИК, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка. |
| |
| | |
|
|
|
Випадкове фото
|
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
|
|