Писанка – один із яскравих видів декоративно-прикладного мистецтва України. Веселі писанки радують око, сприймаються як зразок високого мистецького смаку. 

  Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана ще з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Знамениті в усьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. 

  Для Наших пращурів яйце було символом зародження життя, сонця. Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця присвячувалися сонцю й весні й розписувалися напередодні найбільшого свята весни.  

  Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін. 

   Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства). 
Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями.

   По всьому світу люди увіковічнили красу і велич української писанки у вигляді пам'ятників і архітектурних споруд. 

                 

Пам'ятний знак українській писанці в селі Доброгостів Львівської області

  В селі Братківці Стрийського району, що на Львівщині, встановлено та освячено пам’ятник Писанці, вартість якого оцінюють приблизно у 100 тис. грн.  Його зведення розпочали ще у 1999 році й планували закінчити до 2000-ліття Різдва Христового. Через фінансові труднощі роботи зі зведення пам’ятника затягнулися на вісім років. Тепер у центрі села стоїть велична різнобарвна писанка. Висота пам’ятного знаку 6,5 м, а його діаметр – 4 м, в середині розміщено Богородицю. 
  Завершити будівництво вдалося лише завдяки зусиллям сільської громади та меценатській підтримці. Ідея побудови символу писанки належить колишньому сільському голові села Братківці Миколі Ковачу. Він сам розробляв макет пам’ятника, консультуючись зі стрийським художником Ігорем Завозіним. Остаточний дизайн писанки та прилеглої території розробляли львівські митці Козак Орест, Войневич Андрій, Алієв Олександр. 

  Ще одне величезне яйце знаходиться в місті Коломия Івано-Франківської області. Ця споруда у вигляді пасхального яйця - єдиний в світі музей, який був побудований у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування великодніх яєць - писанок. Урочисте відкриття будівлі відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного гуцульського фестивалю 
   Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн. Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії. 

 

  У містечку Веґревілі (Канада), велику частину населення якого становлять канадські українці, знаходиться найбільший у світі пам'ятник у вигляді писанки. ЇЇ висота 10 метрів. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки .
  Як це не дивно, але канадська писанка була створена як пам'ятник ... канадській кінній поліції! Історія почалася в 1973 році, коли уряд канадської провінції Альберта створив Координаційний комітет з організації в 1974 році святкувань на честь сторіччя Канадської кінної поліції (Королівської канадської кінної поліції). Комітет запропонував грошову субсидію місту, який захотів би поставити пам'ятник КККП.

  Торгова палата міста Вегревіль прийняла цей виклик. Пропозицій було багато, але найкращим було визнано гігантське пасхальне яйце, що символізує мир і безпеку, яку представники кінної поліції змогли забезпечити першим поселенцям цього регіону та їхнім нащадкам. Якщо не знати, що цими першими поселенцями були українські емігранти з Івано-Франківської області (тоді Австро-Угорщина), то вибір може здатися більш ніж дивним.

  Дизайнерський проект цього пам'ятника виконав програміст, професор Університету Юти Рональд Реш, причому розробка цього проекту вимагала створення нових комп'ютерних програм. 10-метрова «Писанка» - це величезна мозаїка, що включає 524 зірок, 1108 рівносторонніх трикутників, вона має 3512 зовнішніх граней і 177 внутрішніх розпірок і складається з 6978 деталей.

  Геометричний малюнок має досить складну символіку. Золоті зірки на кінцях яйця символізують життя і удачу, срібні і золоті трикутні зірки - Трійцю, а охоплює яйце срібна смуга - вічність. Але головний символ - це спрямовані до центра зуби срібного вовка, які якраз і є емблемою захисту та безпеки, яку забезпечили піонерам цього краю сили кінної поліції.