В Україні давно відбуваються активні дебати щодо децентралізації влади і  об’єднання територіальних громад. Відповідні зміни до Конституції  в першому читанні парламент прийняв, а от розгляд у другому читанні відкладено. Немає 300 голосів? Виглядає на те, що процес пригальмували. Якщо подивитись на реформу будучи у Трускавці, особливо активних дій, щодо створення Трускавецької територіальної громади теж не помітно.

Попередньо у склад Трускавецької територіальної громади мають увійти 7 сіл: Модричі, Станиля, Доброгостів, Бистрий, Уличне, Орів та Зимівки.

Новоутворена Трускавецька територіальна громада буде сама обирати собі голову громади і раду громади. Села, які будуть входити у територіальну громаду, будуть мати старост. Тепер буде староста замість голови села. Старости сіл будуть представлені у виконкомі. Крім цього, кожне село буде представлене  своїми депутатами у раді територіальної громади. Кількість депутатів від того чи іншого села у територіальній раді буде залежати від кількості жителів в цьому селі, що мають право голосу.

Об’єднання у територіальні громади є добровільним, однак села, чи міста, які не хочуть об’єднуватися, так чи інакше до цього об’єднання прийдуть, бо при розподілі державного бюджету, через бюджетний процес вони змушені будуть визнати свою неспроможність. Але є у нас і такі села, які здатні існувати і розвиватися самостійно, без будь-якої фінансової підтримки і тому об’єднуватись у територіальну громаду не бачать доцільності. 

Що є перешкодою на шляху до об’єднання у Трускавецьку територіальну громаду дізнаємося від сільських голів громад, що мають об'єднатися в одну.

Подаємо нижче короткі коментарі сільських голів Модрич, Станилі, Уличного, Доброгостова та Бистрого. Не змоги ми зустрітись з сільськими головами Орова і Зимівок, однак  там вже відбулись громадські обговорення.

Флюнт Мирон Любомирович, сільський голова Модрич:

«Щодо входження села Модричі у Трускавецьку територіальну громаду є питань більше, ніж відповідей.

Почну з того, що Модричі – село самодостатнє. Сільська казна наповнюється за рахунок податку ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб),  акцизного збору, оренди землі та транспортного податку. Ми маємо оздоровчі санаторії, пилораму, приватних підприємців.

В селі є школа, навчально-виховний комплекс (НВК), народний дім, амбулаторія. Ці установи фінансуються районним бюджетом.

У нас є ще приміщення колишньої плебанії в якій буде знаходитись сільська рада, а теперішнє приміщення сільської ради цього року плануємо переобладнати і відкрити тут стаціонарне відділення, а також розмістити амбулаторію.

Тепер щодо об’єднання: Який статус матимуть Модричі після входження у Трускавецьку територіальну громаду? Хто ми такі – мікрорайон, вулиця, село, хутір? Який наш юридичний статус? Зараз, нібито, має називатись поселенням. А який юридичний статус поселення? Законодавець не дає такого пояснення.

Як бути з правом власності громади села Модричі після об’єднання у Трускавецьку територіальну громаду? Оскільки будівля школи, НВК, амбулаторії, народного дому, сільської ради, плебанії  є власністю громади Модрич.

Як будуть фінансуватися бюджетні установи? Наскільки відомо, зарплату вчителям і лікарям бере на себе державний бюджет, а поточні і капітальні ремонти будівель  мають фінансуватися з бюджету новоствореної територіальної громади. Але як це буде робитись? Ці питання неврегульовано.

А хто буде займатися благоустроєм Модрич? Комунальні підприємства з Трускавця? Немає жодних чітко виписаних правил, як це все буде відбуватись.

Як бути з тарифами на комунальні послуги:електроенергія, вода, газ? Якщо ми зараз за воду платимо 9 грн., а в Трускавці ціна 14 грн.

Крім цього люди не задоволені тим, що усі адміністративні послуги  надаватимуться у Трускавці.

Якщо взяти політичну складову, то Модричі будуть мати одного депутата у новоствореній територіальній раді  і одного члена виконкому. Виходить, що на жодне рішення вплинути ми не зможемо. Це гра в одні ворота.

Для дотаційного села таке об’єднання має значення і воно, можливо, піде йому на користь. Однак, для такого села як наше, що є фінансово спроможним, об’єднання може навпаки погіршити його благоустрій і господарку та створить дискомфорт його мешканцям.

Люди  хочуть мати чіткі відповіді на усі вищесказані  питання. Я, не є категоричний противник об’єднання у Трускавецьку територіальну громаду, але я хочу чітко знати, яка буде з цього користь для громади Модрич. Тільки після цього ми зробимо громадські слухання, чи організуємо схід села і приймемо рішення».

Сащук Михайло Васильович, сільський голова Станилі:

«Я є головою села з 2002 року. Багато років мені громада довіряє цю нелегку роботу. Сьогодні Станиля – село самодостатнє, фінансово незалежне. Зараз у нас хороші  дороги, освітлення, гарний благоустрій.

На наших теренах є автозаправна станція, є багато земель, які здаються в оренду, землі ми не продаємо. Крім цього маємо надходження з акцизного збору і ПДФО.

В Станилі є своя  бібліотека, є фельдшерсько-акушерський пункт – це  наші комунальні підприємства, які фінансуються сільським бюджетом. Якщо говорити про народний дім, то на культуру коштів виділено лише на 3 місяці, а далі ми будемо оплачувати з сільської казни. Районом утримується тільки школа. У 2000 році попередній сільський голова згідно угоди передав школу в оперативне управління Дрогобицькій районній державній адміністрації.

На тему щодо об’єднання Станилі з будь-якою територіальною громадою  було багато обговорень, полеміки. 12 липня минулого року у нас відбулись громадські слухання щодо добровільного об’єднання територіальних громад. Схід села дав відповідь. Думка громади одностайна, ми проти об’єднання і немає значення з ким і на яких умовах. Громада категорично проти.

Навіщо об’єднуватись, коли у нас вистарчає грошей на благоустрій, на ремонт доріг на поточні і капітальні ремонти приміщень, на все.

Наприклад, якщо нам будуть потрібні якісь послуги, пов’язані з благоустроєм, ремонтами доріг, чи будівель, то ми гонорово можемо звернутись у відповідні установи укласти угоду і самостійно заплатити за виконані роботи.

Минулого року був прийнятий закон «Про співробітництво територіальних громад». На підставі даного закону громади можуть між собою співпрацювати вирішувати різні проблеми благоустрою, медицини, освіти, культури і ін. Ми хочемо залишитись самостійною територіальною одиницею і ми абсолютно фінансово спроможні забезпечити себе самі, а на підставі закону «Про співробітництво територіальних громад» можемо співпрацювати».

Стефанків Святослав Миколайович, сільський голова Уличного :

«Жодного обговорення з громадою села Уличного щодо об’єднання у Трускавецьку територіальну громаду ще не було. Для того, щоб вийти до людей і пояснити, що таке децентралізація і для чого об’єднуватись у територіальні громади, то перш за все нам сільським головам слід чітко отримати відповіді на безліч запитань. Як регулюватимуться земельні відносини, як буде фінансуватись школа, амбулаторія, народний дім?

Зараз, бюджет Уличного  наповнюється завдяки податку за оренду землі, ПДФО і акцизний збір, але він дуже маленький. У селі є також цегельний завод і нафтопромисел «НГВУ Бориславнафтогаз», які теж сплачують кошти у сільський бюджет.

Загалом бюджетом села можна покрити багато видатків і цього  є достатньо для утримання того що є, але не більше.

Школа, амбулаторія, народний дім, сільська рада – фінансуються районним бюджетом. Якщо нам піти у «вільне плавання», то за кошти села ми ще зможемо профінансувати поточні ремонти цих об’єктів та оплатити енергоносії, але провести капітальні ремонти і скажімо оплатити заробітну плату працівникам культури і сільської ради ми вже будемо неспроможні. Також ми не зможемо самостійно  проводити роботи з благоустрою, чи капітального ремонту доріг.

Насправді,  я великий  прихильник ідеї децентралізації  та зокрема входження нашого села у склад Трускавецької територіальної громади. Але поки не буде ясності щодо життєдіяльності Уличного у складі територіальної громади, поки не буде законодавчо врегульовано усі питання – виходити до людей з голим популізмом – безвідповідально.

Пасенко Любомир Васильович, сільський голова Доброгостова:

Об’єднуватись у Трускавецьку територіальну громаду це не найгірший варіант для нашого села. Зі Стебником об’єднуватись ми не хочемо, там своїх проблем вистачає, а Дрогобич географічно далеко. У нас в селі ця тема активно обговорюється. Звичайно що в усіх питання і застереження одинакові, але думаю, що законодавець скоро дасть відповідь на все, що цікавить громаду.

Сьогодні бюджет села наповнюється за рахунок податку за оренду землі, ПДФО і акцизного збору. В Доброгостові є ряд бюджетних установ, що фінансуються районом: школа, дошкільний заклад (4 групи), амбулаторія, музична школа,  три бібліотеки (шкільна, сільська і міжрайонна). Загалом, ми є дотаційна сільська рада. Однак, я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє, бо знаю, що наше село – інвестиційно привабливе. У нас є ліси, озеро. Гарне місце для розвитку зеленого туризму, агротуризму. Є можливість розвивати фермерське господарство, садівництво, скотарство тому, що маємо землі.

Маю надію, що саме об’єднання у територіальні громади стане виходом з «глухого кута» для дотаційних сіл. Об’єднавшись у Трускавецьку територіальну громаду – для села гірше не буде, буде тільки краще».

До теми.  Ігор Кісак, громадський діяч:

«Людей цікавлять у першу чергу питання розподілу земельних паїв, діяльності шкіл і дошкільних закладів у селах, як фінансуватимуться фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії. Всі питання Верховна Рада має врегулювати, щоб люди розуміли, що на них чекає після об’єднання. Підійти жорстко і провести адмінреформу у примусовому порядку – буде великою помилкою. Все треба узгоджувати з людьми, так це складно, так це дискусії, але якщо люди  не захочуть, то люди не дадуть, а особливо в тих селах, які можуть себе утримувати і самостійно розвиватись.

Внаслідок цього об’єднання, обмежується доступ мешканців сіл, наприклад до вчинення нотаріальних дій, посвідчення довіреностей,  реєстрація актів цивільного стану, отримання різних довідок, тощо), сільські громади позбавляються самоврядного статусу. Сільська громада вже не буде впливає прямо щодо керування і розпоряджання своїм комунальним майном тому, що центр прийняття рішень переміщується в Трускавець.

Однак, незважаючи на все це,  реформа необхідна і теоретично тут багато переваг. Наприклад те, що територіальні громади зможуть стати самостійними гравцями,  мати доступ до ринку капіталів, зможуть брати кредити, але і самостійно за них відповідати. Це дуже важка і  відповідальна робота, але це і є реальна можливість до стрімкого розвитку регіону”.

 Підготував Назар ХОПЯК, "Трускавець Сьогодні"