Найпопулярнішими версіями походження назви села Уличне (принаймні на час написання даної статті) є:
1. Від перших мешканців, які були вихідцями з племені уличів.
2. Від слова "лячно", ніби татари, ввійшовши до Доброгостова, далі не рушали, бо побоялися відважних і вольових людей. Тут кожному злодієві і непрошеному гостеві могли добре подрухотати кості. Тому такі в село боялися заходити і казали: «Ту лячно!».
На мій погляд, дані версії не витримують критики і хочу запропонувати версію, яка більш реалістична.
Спростування походження назви від племені уличів.
В нашому краї є кілька сіл, назви який співзвучні із назвами племен. Це, наприклад, села Дуліби, Угри, Кривичі, Поляни, Деревляни, Бойки. Така схожіть назв із племенами підштовхує декого вважати, що села походять саме від цих племен. Але:
1. Ці села співзвучні із звичайними повсякденними словами, які вживалися в побуті. Тому не факт, що тут якимось чином замішані племена. Чомусь сіл, які б були співзвучні з іншими племанами, назви яких складніші: Радимичі, В'ятичі, Сіверяни, Хорвати немає.
2. Племена зникли ще в X- столітті. Навіть якщо припустити, що дуліби чи уличі, від яких теоретично могла піти назва села і були вихідцями з племені дуліб чи уличів - то як вони могли на протязі багатьох століть зберегти свою самоназву?. Адже кров змішувалася, люди з одного села одружувалися з людьми з іншого. На кінець XVIII століття село Дуліби мало всього 13 будинків. Уличне також не набагато більше. Не могли вони на протязі століть зберегти чистокровність. І в результаті стало не важливо, чи ти з дуліб, чи з полян, чи з уличів. До речі, історики назву села Дуліби також не виводять від племені, бо вважають це абсурдним. Та й самі дуліби вже з 10 ст. стали зватися волинянами та бужанами. Скоріш за все назва "Дуліби" від слова "дулеб" - болг. дурний, неповоротний чоловік.
3. Якщо село справді справді походить від вихідців з племені уличів, то чому воно не називається Уличі, Улицьке, Уличівське, а Уличне?
4. Як стверджують історики, уличі пізніше почали називатися угличами. Це ще більше віддаляє Уличне від уличів (угличів).
5. Немає жодних доказів, що Уличі були на наших землях. Їхня батьківщина - це південь України біля Дніпра. Пізніше вони кочували на захід на територію між Дністром та Бугом. До Уличного дуже далеко.
6. Уличі не були племенем в буквальному сенсі, вони були племінним союзом, який складався з різних племен, які мали свої назви. Уличі - це була загальна назва племінного союзу. Вихідця з цієї соціальної групи називали б скоріше не уличем, а за назвою племені. Ми ж поляка чи італійця, який приїхав в село не називаємо європейцем?
7. Якби назва села походила від прозвиська представника уличів улича, то село б звалось Улицьке (як Галич - Галицьке, Любич - Любицьке, Урич - Урицьке, Улич - Улицьке), а не Уличне Але як відомо, поширене в Сколівському районі прізвище Улич не має ніякого відношення до племені. Основою прізвища Улич послужило церковне ім'я Юліан. Ім'я Улян є варіантом християнського імені Юліан, яке в перекладі з давньоримського означає «що належить до роду Юліїв», а також «кучерявий». В основу прізвища ліг простий варіант імені, який звучить як Уля.
8. В Словаччині та Польщі є села, які називаються Улич. І очевидно, що плем'я там ні до чого, бо ще дальше від ареалу поширення уличів.
Спростування версії походження села від слова "лячно"
Тут фантазія в когось, хто це придумав, розігралась не на жарт. Мало того, що слова не схожі, так ще й забули про те, що Доброгостів знаходиться на північному заході від Уличного, а татари йшли зі сходу, з боку Стрия. Як добре підмітив місцевий дослідник Ярослав Дуб, "вони, спочатку, мали б увійти в Уличне, а потім вже пояснити «доброгостівським знавцям монгольської», як їм в тім Уличнім було лячно…"
Щодо походжненя назви від прізвища "Улич"
Можна було б висунути ще одну теорію - походження назви села від прізвища Улич. В Україні з таким прізвищем на даний час згідно сайту ridni.org 474 людини. Але якщо поглянути на карту, як прізвище поширене по регіонах, то побачимо наступне:
Найпоширенішими (у 7 разів порівняно з іншими районами) дане прізвище є у Сколівському районі. Детальніше дивіться ТУТ.
Але чому ж тоді жодного такого прізвища нема в Дрогобицькому районі і зокрема в селі Уличне? Якщо б назва села справді походила від прізвища Улич, то в селі мали б бути люди з таким прізвищем. Якось дивно, що будучи такими шанованими в селі, що на честь них назвали село, вони потім зникли.
І якщо б назва села Уличне походила від прізвища Улич, то село б звалося Улицьке (як Галич - Галицьке, Любич - Любицьке), а не Уличне.
Найбільш об'єктивна версія
На мій погдяд, найвірогідніше, що назва села пішла від слова "улиця" - "Улично".
До речі, село на протязі століть звалося саме Улично, а не Уличне. І тільки в середині XX століття було перейменовано в Уличне.
Якщо подивитися на карту Фрідріха фон Міга, яка дає нам інформацію про поселення кінця XVIII століття,
то ми побачимо, що село Уличне складалося із багатьох хуторів, які були дивним чином поєднані великою кількістю вулиць. Такого в найближчій місцевості більше не зустрінеш. Переважна більшість сіл мали одну вулицю (як, наприклад, сусідній Доброгостів) чи максимум дві-три, а до окремих будинків були просто стежки. Вірогідно, що кожен із хуторів в Уличному мав свою назву. А весь їх набір мешканці інших сіл якось мали називати. Тому й назвали Уличним. При чому на наших теренах слово "вулиця" тоді вживалося як "улиця" (до тепер його так вживають в словеньскій, чешській, польській, болгарській мовах). Слово «улица» також вживається в "Повісті временних літ". Тому й Уличне, а не Вуличне.
І якщо подивитися на назви сусідніх сіл, то ми побачимо:
Доброгостів - добрий гость
Довголука - довга лука
Монастирець - монастир
Гірне - гори
Любинці - любити
Колодниця - колода
Голобутів - голо бути
Грабовець - граб
Гаї - гай
Конюхів - коні
Зимівки - зимувати
Орів - Горів - гори
Тобто все елементарно просто. Села називали звичайними словами, які вживалися в побуті кожен день, а не якимось екзотичними племенами чи іншомовними словами, які не зутрічалися постійно в побуті.
В підтвердження цій версії є ще один важливий нюанс.
Деякі дослідники стверджують, що село колись звалось Гостиннe чи паралельно звалось Гостинне.
Так от моя прабабця колись казала "йду на гостинець", "йшла гостинцем". Під гостинцем вона мала на увазі центральну дорогу селом Доброгостів. Тобто, поняття дорога і гостинець - близькі. Тому й село Уличне паралельно називали Гостинне.
Гостинець — велика дорога, широкий битий шлях із упорядкованою проїзною частиною.
Термін «гостинець» походить від старослов'янського слова «гость» — подорожній купець.
І, до речі, назва села Доброгостів також, скоріш за все, походить не від того, що тут добре гостили. Якось воно смішно і неправдиво, щоб село назвали так через те, що тут добре пригощали (з чого б це раптом тут пригощали, а в сусідніх селах ні?) та й слово "гость" на час виникнення села мало інше значення. А від того, що жили в селі добрі "гості" - добрі купці. Або інший варіант - що була добра дорога (добрий гостинець). Все залежить від того, коли саме виникла назва. І яке тоді значення мало слово "гость" - купець чи дорога. Добрий гостинець міг бути як противага "улицям". Тобто, їхали подорожні купці, проїхавши Уличне з багатьма "улицями", а далі було вже не "улично", а один "добрий гостинець". Але, оскільки словосполучення складне у вимові, то його з часом спростили до "доброгость".
Форма закінчення "-ичне", "-ично" в назві населеного пункту у всіх випадках похідне від назви об'єкта, який знаходився в селі чи його характеристики, а не імені, прізвища чи назви племені. Ось повний перелік сіл в Україні, які закінчуються формою "-ичне":
Улиця - село Уличне
Теплиця - село Тепличне
Світлиця - село Світличне
Пшениця - село Пшеничне
Залізниця - село Залізничне
Медик - село Медичне
Криниця - село Криничне
Фабрика - село Фабричне
Лози - село Лозичне
Осика - село Осичне
Верба - село Вербичне
Стовп - село Стовпичне
Патріот - село Патріотричне
Борогородиця - село Богородичне
І є одне єдине село, яке закінчується на "-ично". Це село Вижично. Така назва є для України не звичною. Вона більш притамана полській, словацькій мовам. Власне тому, мабуть, Улично і перейменувано в Уличне. Назва села Вижично походить від слова "вижній", тобто "верхній". Вижичне-Вижично. Тобто, слово означає характеристику села, яке очевидно, верхнє порівняно з іншими. Також є міста та села, які закінчуються на "-но":
Дубно (Дубне)
Велике Колодно (Колодне)
Рогізно (Рогізне)
Лозно (Лозне)
Ступно (Ступне)
Комарно (Комарне)
Дерно (Дерне)
Нуйно (Нуйне)
Лопушно (Лопушне)
Вікно
Сахно
Дохно
І ці слова також в більшості позначають певну характеристику населеного пункту відносно природніх чи штучних об'єктів. І в абсолютній більшості можуть звучати як на закінчення "-но" так само і на закінчення "-не". Тобто, можна зробити висновок, що такі форми закінчень слів в основному вказували на характеристику об'єкта, при чому характеристику на місцевості.
Є ще села Червоне Знамено, Веретено, Бородіно, Пушкіно і інші, в яких перед "-но" є голосна буква. Але це зовсім інша ситуація.
Плем'я в цей перелік якось зовсім не вписується, бо це не об'єкт , який нас оточує як от пешниця, залізниця, фабрика тощо і не характеристика об'єкта.
Взагалі абсолютну більшість сіл називали згідно їх характеристики на місцевості. Люди називали села тим, що впадало в очі, що запам'ятовувалося, що зовнішньо відрізняло село від інших. Там був монастир - село стало Монастирцем. Там були широкі лани - село стало Лани чи Ланівка. Те село було під лісом - стало називатися Підлісся. Інше село в центрі села мало три річки з мостами - стало називатися Мости. В Уличному було Улично - стало називатися Улично.
Таким чином, скоріш з все, назва села Уличне походить від слова "улиця" і називається так через велику кількість в селі вулиць, в яких навіть можна заблукати.
| 
