Ця рослина знайома з дитинства кожній людині. Її симпатичні кульки-квіточки рясніють на луках, полях, городах, лісах і навіть на узбіччях запорошених міських доріг, радуючи своїм ароматом і приємним кольором. У природі налічується більше 250 видів конюшини. У нас найчастіше зустрічаються червона (лугова) і біла (повзуча) конюшина.
Але от про те, що конюшина є не тільки кормовою культурою, а ще й корисною лікувальною рослиною, можливо, багато хто навіть не здогадується. Хоча її використовували для лікування різних недуг ще в Стародавньому Китаї. Не забувають про конюшину і вітчизняні травники. Недарма вона входить до складу різних рецептів, популярних в народній медицині.

  

Загалом лікувальні властивості і червоної, і білої конюшини схожі. Відмінності несуттєві. Наприклад, червону конюшину більше використовують для лікування анемії, бронхіту, кашлю, туберкульозу, а білу — при жіночих хворобах, грижі, задусі.
І червона, і біла конюшина мають терпкі, тонізуючі, протиалергічні, протипухлинні, антисклеротичні, відхаркувальні, протизапальні, антибактеріальні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості.

Чим багата?
У головках конюшини містяться ефірна олія, тріфолізін (має протигрибкові властивості), аскорбінова кислота, вітаміни групи В, каротин (в організмі з нього формується вітамін А), магній, мідь, хром, кальцій, органічні кислоти (саліцилова і кумаринова), біохінон А (містить коензим Q10, який сприяє енергетичного обміну в клітинах тканин) та ін.

Що лікує?
Конюшина знайшла таке застосування в народній медицині:
* тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб — джерело вітамінів та інших біологічно активних речовин — при авітамінозах (нестачі вітамінів ), після перенесення важких захворювань під час одужання, для стимулювання захисних функцій організму (імунітету), при недокрів’ї (сприяє кращому засвоєнню заліза);
* антибактеріальний, відхаркувальний засіб — при застудах, захворюваннях нижніх і верхніх дихальних шляхів;
* в’яжучий засіб у разі проносу;
* сечогінний засіб при хворобах серцево-судинної системи і при будь-яких інших хворобах, які супроводжуються набряками;
* сечогінний, протимікробний і протизапальний засіб при різних захворюваннях нирок;
* зовнішній засіб при фурункулах, відмороженнях, гнійних ранах, опіках (у вигляді примочок);
* протипухлинний засіб при пухлинних утвореннях різної локалізації;
* протиалергічний засіб при бронхіальній астмі, золотусі (ексудативному діатезі) та інших алергічних шкірних захворюваннях.
* допомагає очистити організм від токсинів, нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, допомагає при захворюваннях жовчного міхура.

Як заготовляти?
Квітки зривають або зрізують біля основи головки впродовж літа. Сушать конюшину на горищах, на відкритому повітрі під навісом, стежачи, щоб сировина не пересихала, бо пересушені голівки швидко обсипаються. Зберігають конюшину в сухому темному місці.

Кілька рецептів народної медицини
Настоянка. 4 ст. л. квіток рослини залити 1/2 л горілки, настоювати 10 днів в темному місці, періодично струшуючи. Отриману настоянку слід приймати тричі на добу по 1 ст. л. за півгодини до прийому їжі. Вважається хорошим засобом для профілактики атеросклерозу і стенокардії (ішемічної хвороби серця).
Відвар для зовнішнього застосування. 4 ст. л. сировини залити половиною літра гарячого окропу, варити 10 хв. на невеликому вогні, потім остудити, процідити. Використовувати у вигляді примочок або як зовнішній засіб для промивання ран.
Мазь. Квітки конюшини (100 г) залити підігрітою на водяній бані оливковою або рослинною олією (200 г), настоювати 1-1,5 тижні. Накладають отриману суміш на уражені ділянки при гнійних ранах, шкірному свербінні, фурункулах.
Вітамінний настій з червоної конюшини. Настій є добрим профілактичним засобом проти авітамінозу, його дають ослабленим людям, що страждають на анемію і занепад сил. 3 ст. ложки конюшини покладіть у термос (2-літровий), залийте окропом, додайте трохи меду і сік лимона (30-50 мл). Прийом: дітям — вранці і ввечері по 50 мл, дорослим — три рази на день по 100 мл.
При болісних менструаціях. 2 ст. ложки білої конюшини залити окропом (1 стакан), настоювати 6-8 годин. Приймати по 100 г протягом 2-3 днів перед менструацією.
Загальнозміцнюючий засіб. Голівки конюшини залити молоком, кип’ятити 15 хв. Пити впродовж дня як звичайне молоко. Якщо не любите молоко, із свіжозірваного суцвіття конюшини можна приготувати звичайний відвар, який потім слід додавати до чаю. Від цих засобів самопочуття значно покращується, а сон стає міцним і здоровим.