Корупцію можна порівняти, наприклад, із матюками. Всі знають, чули, що матюкатися не гарно. Але хтось це робить постійно, а хтось тільки тоді, коли переповнюють емоції, але все одно майже всі матюкаються час від часу.

Копупція починаєтсья з роддому і закінчується місцями на кладовищі. Це і місця в яслах, в дитячому садоку, це оцінки в школі, довідки від лікарів, це оцінки у вузах, відкуп від армії, хороша робота, добавки до пенсії. Вона всюди. Мабудь нема жодної людини в Україні, яка з нею не стикалася. Але є одиниці, які не піддавалися їй. Адже корупція - це і шоколадка чиновнику, щоб швидше видав довідку, це коробка конфет вчителю на екзамені, це взятка працівнику поліції на дорозі.

Взагалі корупцію прийнято бачити тільки в державних чиновників чи осіб, які мають ті чи інші офіційнодержавні важелі впливу (наприклад, вчителі, лікарі) і тільки коли є грошова винагорода. Але насправді це тільки вершина айсберга. Бо починаються відносини, які схожі до корупції в нашому повсякденному житті.

Ви можете не давати чиновинку хабаря, а просто замовити словечко. Просто схилити словами ту чи іншу посадову особу на свій бік. Чим не ознаки корупції? Наприклад, можна отримати земельну ділянку тільки тому, що більша половина місцевих депутатів добре вас знають, в добрих з вами відносинах і тому проголосують за вас.

В приватному житті люди, українці в першу чергу, звикли допомагати один одному у всьому. Треба збудувати будинок? - йдуть допомагати родичі, сусіди, друзі. А це уже є нечесно. Бо при цьому ви не сплачуєте їм заробітню плату, не оформлюєте ці відносити офіційно і не сплачуєте податки в державу, коли інші, що наймають професійних працівників, сплачують. Хтось буде заперечувати, що мовляв, абсурдно прирівнювати корупцію до простої допомоги другу чи родичу. Але саме звідси все починається. Бо маючи неформальні відносити із своїми знайомими, ви ставите в гірше конкурентне становище тих, хто таких відносин не має, в кого мало друзів, родичів, кумів. Це уже є нерівність, яка дуже схожа до корупції.

Коли така людина (яка має багато родичів, друзів) стає державним чиновником - то вона не може ставитися об'єктивно до усіх. Тому кажуть, що краще коли чиновником стає чужа людина, яка нікого не знає. Але справа в тому, що чужа людина у своєму регіоні мала друзів і родичів так само. І з часом так само почне мати хороших знайомих і тут.

Тому, якщо ось так копати в корінь, виходить, що всі ми в зародку є корупціонерами. Суспільтсво без корупції можливе тільки тоді, коли державні посади будуть займати не люди, а роботи. Або люди без емоцій, без зв'язків, помішані на справедливості. Таких роботоподібних людей треба виховувати з малечку для цілі служити суспільству як чиновник.

Інший приклад. Ви працюєте в санаторії, на заводі чи де-інде і тягнете звідти додому відходи їжі, відходи матеріалів. А часто і не відходи. Це та ж форма відносин, що й корупція. Чиновник краде з бюджету держави чи міста. А ви з бюджету підтриємства, на якому працюєте. А підете працювати в держ. установу - будете тягнути звідти державне майно. Бо це вже, як кажуть, в крові, в менталітеті.

Тому повністю викорінити корупцію можливо тільки тоді, коли люди будуть взагалі виключені з управління державою, а взамін прийдуть комп'ютери, роботи, програми. А допоки люди є в державному управлінні, ми можемо говорити тільки про градацію корупційних явищ в ту чи іншу сторону. Прагнемо в меншу. Досягнути цього в українському суспільсті є важко тому, що в нас сильно розвинене кумівство. Кумівство це сказано образно. Бо, наприклад, на високодержавному рівні зараз воно перейшло у "друзі з кварталу 95". Тобто, корінь корупції в пріоритетності кумів, сватів, родичів, друзів не тільки в чиновницьких апаратах держави, а й в суспільстві загалом.

Ментальність в українця така, що його цікавить тільки його найближче оточення, чужі, інші для нього далекі, їх можна використовувати, у разі потреби ними можна навіть маніпулювати. Укранці відчувають дискомфорт, коли опиняються без родинної допомоги, поза родинними зв'язками. І оці міцні дружньо-родинні зв'язки дуже сприяють високій мірі корупції в Україні. Для українця важливіші хороші відносити з родичами, друзями, ніж справедливість заради якогось загального блага. Українці більш орієнтовані на малі соціальні групи. Поняття держави як чогось нашого у нас у свій час вкрав радянський союз. Ми не відчуваємо так, як інші народи відповідальності за державу. Для більшості українців держава асоціюється з апаратом, який має годувати, який їм щось завжди винен. Вони не відчувають себе частиною держави, творцем держави. Вони відчувають себе тільки творцем і учасником малих соціальних груп: сім'ї, кола друзів, вулиці, кола знайомих, дехто ще села, міста. А відповідальних за державу одиниці.

Тому я уже мало вірю в якісь ефективні способи подолання корупції в Україні, поки на заміну чиновниками не прийдуть роботи. Ментальність міняється дуже повільно.

Звичайно, що може бути достаньо тільки певної критичної маси людей, які отримають владу і почнуть карати усіх інших заради подолання корупції. Але ось такі примусові, без власного усвідомлення міри до добра не призводять. Все це має йти зсередини в кожного з нас. З розуміння і усвідомлення, з прийняття і з готовності жертувати самому близькими родинними зв'язками і тими вигодами, що вони несуть заради цілей держави.