За результатами опитування, хоч і не дуже репрезентативного, яке проводив даний сайт, найбільшою проблемою в нашому краї визнано дороги, точніше, бездоріжжя. Це та проблема, про яку багато говорять, та ніхто не вирішує. А вже звиклі до таких доріг водії транспортних засобів продовжують посилено крутити баранкою то вліво, то вправо і постійно витрачати гроші на заміну запчастин.

Такого стану доріг, які ми бачимо останніми роками, напевно, ще не було відколи Україна здобула незалежність. Ті дороги, які були збудовані ще за радянських часів уже відбули свій термін придатності, а будувати нові ніхто не береться. Так, саме нові, бо залатувати дірки там уже нема де, їх стало місцями більше, ніж самого твердого покриття (особливо у Стебнику). Латання вибоїн дає тільки дуже короткочасний результат, коли нема хорошої основи.

Чому в в нашому краї погані дороги?

Чому влада в засобах масової інформації, не звітує кожного місяця куди і скільки пішло громадських грошей? 

Чому система нагляду за законністю не реагує на резонанс в суспільстві, викликаний розмовами про розкрадання міських і районних бюджетів на ремонт доріг (опротестувати або підтвердити)? 

Що для того треба, щоб громада була господарем в своєму краї, якій би звітували виконавчі служби всіх гілок влади, які зараз перетворились в закриті установи, які громадяни утримують на свої податки? 

Хто знає відповідь?

Ми, пересічні громадяни, не володіємо в повній мірі всіма фактами, всією правдою.

Ціна ж цієї правди - недоспані ночі, зрушені нерви - підірване здоров’я! Це такий шлях, борців за правду, іншого не дано. Це свідомий крок в безодню неправди, щоб врятувати нас усіх ! Адже наша байдужість, шовкове серце ,"Моя хата скраю" вже призвела до значного духовного зпустошення. Що буде далі?

Сила-силенна грошей втікає з бюджетів міст на ремонти. Зокрема доріг.

Проте, дороги - завжди погані. На лише відремонтованих ділянках ями плодяться миттєво, немов би діленням, як інфузорії туфельки.

Тут ніби і фірма - "правильна" ремонтує і робітники сумлінні і технології - сучасні, але все марно - не живуть на Дрогобиччині дороги довго.

Дехто каже – зате аварій менше, бо повільніше їздять. Так, загалом загальна кількість ДТП при поганих дорогах, як правило, зменшується. Причин цьому дві. По-перше, спостерігаючи на дорозі «кошмар», що складається з асфальту, льоду, піску, води, багато автовласників починають користуватися громадським транспортом - шкода машину вбивати. По-друге, та частина громадян, яка все ж таки зважилася сісти за кермо, значно знижує швидкість руху - хто ворог своєму здоров'ю? Однак у процентному відношенні серед всіх видів ДТП кількість аварій «через дорогу» різко зростає. За останні роки в протоколах ДАІ почастішали формулювання - «не впорався з керуванням», «розвернуло», «винесло на зустрічну смугу» і т.д. Хто ж відповідальний за такі ДТП?

Дехто ж покладає надію на Євро 2012. Може тоді будемо мати дороги. Та це насправді міф. Так само, як і перед місцевими виборами, які відбулися недавно, позалатують так-сяк окремі ямки, і то добре, якщо ще асфальтом, який через рік знову злізе разом з снігом.

Тож навіть такий очікуваний чемпіонат «Євро 2012» не принесе бажаних змін. Глобальна реконструкція транспортної системи вимагає не лише чимало коштів та зусиль, а й часу - навіть за найоптимістичнішими прогнозами - 5-10 років. Пощастить лише громадянам тих міст, через які протягнуться туристичні маршрути. Відремонтувати про людське око заледве встигнуть необхідне, а решта доріг чекатимуть великої події на зразок наступного футбольного чемпіонату.

Виникає питання, чим ми гірші за тих же європейців, в яких такі гарні дороги. Невже вони працюють більше за нас? Чи їм хтось особливо допомагає? Все насправді залежить від нас самих. Захочемо – будемо мати, а не захочемо – так і будемо про це тільки говорити.