На сайті Вікіпедія з'явилася інформація, що на території сучасного села Бистрий з 1784 до 1939 року існувала німецька сільськогосподарська колонія-поселення Гассендорф.

Цитата:

"У 1772 році Галичина потрапила під владу Австрійської імперії. І в цьому ж році, як нову адміністративну одиницю Австрійської імперії було створено Королівство Галичини та Володимирії. У 1782 році австрійським імператором Йосифом II було розпочато колонізаційну програму, під час якої у 1784 році було засновано колонію Гассендорф 15 родинами протестантів. 

Згідно з графіком краєзнавця Г. Брауна, впродовж червня 1782—січня 1786 рр. до Галичини переїхало 14,257 осіб; а в 1802-1803 рр. це число доповнили ще 478 осіб (разом — 14,735 поселенців). Зокрема, в період 1783-1784 рр. до східної частини австрійської Галичини було спроваджено німецьких переселенців земель Райнланд-Пфальц (8393 особи), Саарщини (1424), Гессен (1177), Вюртемберґ (1060), Баден (760), Баварії (199), Саксонії (50), Ельзас-Лотарінґії (416), Люксембурґа (69)[3].

Австрійська програма міґрації німців в Галичину передбачала значне інвестування за рахунок державного бюджету. Міґранти отримували гроші, коней і харчі на дорогу, а з приїздом на визначене місце поселення – безкоштовно землю із правом спадщини, велику рогату худобу, будівельні матеріали, сільськогосподарський реманент, посівні матеріали тощо. Німецькі колоністи звільнялися від сплати державних податків та мали свободу віросповідання. Заходами колонізації планувалося збільшити кількість населення австрійської держави, тому що підданим Австрії (громадянам внутрішніх територій) переселятися принципово не дозволялосяє.

З 1 серпня 1934 року при створенні ґміни Стебник в дрогобицькому повіті сільська громада Гассендорфа ввійшла в склад ґміни разом з сільськими громадами Стебника, Доброгостова, Колпця, Орова, Сільця, Станилі та Уличного. [6]

Станом на 1 січня 1939 року в колонії проживало 265 німців та 10 українців. [7] В колонії існувала кірха та був свій пастор. Поселення було одним з багатьох поселень створених під час колонізаційної програми, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1782 року. Будинки і господарські будівлі будувались в селах з околицями, а ділянки землі були призначені в кожен будинок. Імператор Йосиф II запросив німецьких фермерів мігрувати в переферійні області імперії. Обладнання для ферм, насінне зерно і все необхідне, щоб почати землеробство було надано урядом."

При чому вказано аж 7 джерел-посилань, серед яких стаття Романа Пастуха "Німець картоплю вже не садить" — Вільне Слово -№ 43. 25-31 жовтня 2007. — С.12. А також карта Карта німецьких поселень Галичини у 1939 році.