 Делегація Львівського державного університету фізичної культури разом із Львівським телебаченням відвідали батьківщину видатного галичанина, батька українського тіловиховання Івана Боберського. У цій поїздці нас супроводжувала представниця родини Боберських Леся Чабан.
Найперше наша дорога пролягла на Дрогогобиччину у село Доброгостів, де у 1887 році в сім’ї священика Миколи Боберського народився первісток Іван. У цьому селі нашу делегацію зустріли учителі місцевої школи. За їхнім запрошенням ми побували у Доброгостівській загальноосвітній школі, де побачили унікальний кабінет-музей історії.
У ньому зібрано чималу колекцію національного вбрання, елементів стародавнього побуту, документальних свідчень війни і повстанського руху на теренах Доброгостова. Зокрема, там відведено особливе місце історії життя та діяльності Івана Боберського.
Після цього дорога повела нас на Самбірщину у село Ваньовичі. В цьому селі родина Боберських прожила аж тридцять років. Тут, нажаль, ми побачили майже розвалений родинний будинок та заросле бур’янами подвір’я. Дуже дивно, адже Микола Боберський збудував у цьому селі церкву і правив там усі ці роки. Та й похований він у крипті цієїж церкви, щоправда завалена вона будівельним сміттям.
Трохи згодом до нашого товариства приєднався місцевий парох о. Роман. Він радо взявся нам допомогти і найпершою знахідкою стала церковна книжечка для молитви за померлих із роду Боберських. Записи у ній зробив наймолодший брат Івана Боберського Микола (батько Лесі Чабан).
На моє запитання, чому у цьому селі не шанують таких славетних односельчан о. Роман відповів, що на початку ХХ століття у селі діяло аж 32 корчми. Це майже по одній на кожну сім’ю. Микола Боберський їх викупив, а тоді спалив. Згодом на цих місцях відкрив магазин, цегельню, молочарню. То можливо, саме боротьба за тверезість не знайшла однодумців. Хоча отець Микола Боберський на той час був одним із найавторитетніших священиків, бо разом зі священичою діяльністю багато часу віддавав просвітницькій роботі, був одним із засновників «Просвіти» у Самборі.
З Ваньович наша делегація відправилися до Самбора. Тут ми відвідали музей «Бойківщина». Хоча про Івана Боберського матеріалів у них не знайшлося, проте для нас провели захоплюючу екскурсію.
Завершилася подорож у Самбірській гімназії, де Іван Боберський отримав свою першу освіту. Година вже була пізня, тому вдалося оглянути лише зовнішній вигляд будівлі та внутрішнє подвір'я.
Повертаючись до Львова, враження переповнювали нас. Адже ми побували там, де дитиною Іван Боберський вперше побачив сонце. Ходили тими стежками, де ступали його маленькі ніжки. Ми побували у тих місцях, де зароджувався Геній українського народу.
Наталія Піцишин
| 
