За переказами, колись чумаки їздили по сіль аж до Криму і в дорозі зупинялись відпочити  біля джерела в долішньому кінці, де згодом спорудили криницю. Звідти нібито й почалось село. Говорили: «Там добре гостити». Згодом два слова злились і дали назву Доброгостів  Дуже славилося своєю гостинністю наше село. Тут кожному, хто потребував підтримки, чим лише могли, допомагали, а бодай погостили чим могли, бо голодували люди.
А, де тепер Уличне, не йшли, бо казали, що там «лячно». Від того й село так назване. Проте не все так просто і існують інші, більш обгрунтовані версії походження села. Про це читайте далі.

Ще восени 1946 року М.Шлабан, який мав зв’язок із упівцями, облаштував для своїх друзів криївку у стодолі, що була на подвір’ї. Там повстанці зимували до лютого. З початком відлиги піднявся рівень грунтових вод, які затопили схрон. Микола Герасим’як захворів, опух і покрився гнійниками. Недуга підкралася і до його товаришів. А тому Микола Шлабан забрав повстанців до хати, привів до них сільського лікаря, який допоміг їм одужати. На жаль, у селі знайшовся зрадник, який за юдині срібняки доніс у МГБ про перебування бандерівців у хаті Шлабана.

Далі читаємо всередині статті.

Короткі історично-географічні відомості про село Уличне, які підготувала учениця Уличненської СЗШ Стефанків Ірина Василівна

Різдвяні свята – це величні події в житті українців, відзначення яких проходить 

урочисто, піднесено. Вони привносять помітне пожвавлення в розмірений ритм жит-

тя людей. Підготовку до святкувань жителі села Доброгостів, як і скрізь в Україні, розпочинали

заздалегідь, по суті, ще з осені. Найперше впорядковували двір – все складали, ла-

годили та прибирали в оселі – білили стіни, мили вікна і двері, а все тому, що "свята

   Цікавою архітектурною пам’яткою Дрогобиччини початку ХХ ст.  є храм Святої Параскеви, що знаходиться в с. Уличне.

   Перша писемна згадка про церкву датується 1515 роком. Відомо, що, перша дерев’яна церква згоріла у 1836 р., а на її місці у 1848 р. побудовано нову дерев’яну, яка також згоріла від блискавки 14 червня 1891 р. У 1904 р. архітектор Василь Нагірний розробив проект нової мурованої споруди. Нагірний Василь Степанович (11.01.1848 – 25.02.1921) – знаний архітектор, народився на Львівщині. Навчався у Львівській технічній академії (1870 – 1871 pp.) і Федеральній політехнічній школі у Цюріху (1871 – 1875 pp.). Працював у Швейцарії, а з 1882 р. у Львові. Відзначався надзвичайною творчою працездатністю (спроектував і збудував понад 200 культових споруд). Застосовував форми неовізантійського і неоросійського стильових напрямків, неоренесансу і неороманіки. В проектах дерев’яних храмів вживав прийоми народного зодчества. За проектами В. Нагірного збудовані муровані та дерев’яні храми в багатьох селах сучасної Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та республіки Польща. На основі проекту В. Нагірного у 1910 р. за стараннями отця Олексія Гоцького будівництво нової церкви було завершене.  

На Львівщині у передгір’ях земних Карпат розкинулось одне із старовинних українських міст - Дрогобич.

Історичні джерела і матеріали археологічних розкопок свідчать, що Дрогобич мав багатовікову історію. Народ склав легенду про те, що Дрогобич - це "другий Бич , заснований поблизу міста Бича, зруйнова­ного ханом  Буняком  Шолудивим.

Це дуже старовинний переказ.

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ НАРИС СЕЛА ДОБРОГОСТОВА

(за книгою І.Іванцюри "Доброгостів. Мемуарний історико-географічний нарис")