Дрогобицький район Львівська область
Нд, 22.04.2018, 07:10
Меню сайту

Свіжі коментарі

Пошук

Друзі сайту
сайт села Квітневе

Опитування
Звідки Ви дізналися про цей сайт?
Всього відповіди: 351

Для ознайомлення

Головна » 2018 » Березень » 16 » Трускавець не хоче об'єднуватися з Доброгостовом?
21:01
Трускавець не хоче об'єднуватися з Доброгостовом?

  На сайті "Трускавецький вісник" можна почитати статтю на тему створення ОТГ, де автор (адмін сайту) пише:

  "Трускавець – місто обласного підпорядкування, воно повинно отримати статус курорту державного значення та стати курортною столицею України. В цій курортній столиці, на превеликий жаль, нема місця для Доброгостова, Уличного та Орова. Ці три села разом з Бистрим та Зимівками мають ввійти до Стебницької ОТГ, яка мусить бути створена."

  А в коментарі до статті можемо почитати: "У Трускавці є масса інфраструктурних проблем, а тепер треба буде утримувати ще й Школи в Уличному і Доброгостові та ремонтувати їхні дороги.
Хто за це платити буде? Мабуть, трускавецькі підприємці і власники санаторіїв?"

  Не раді нам і депутати трускавецької міської ради, які вважають, що Трускавець через об'єднання з великими селами Доброгостів та Уличне втратить свою унікальність, як мале місто-курорт України. Зате за об'єднання з Доброготовом виступає мер Трускавця Кульчинський.

  Нище подано матеріал з сайту Трускавецький Вісник

By  | 15.03.2018 | Filed under: Публікації

На останній сесії Дрогобицької районної ради було вирішено створити 9 об`єднаних територіальних громад (ОТГ) на території Дрогобицького району. Серед них – ОТГ з центром у Трускавці. До її складу повинні ввійти Доброгостів, Уличне, Орів, Модричі, Станиля.

Ця ідея була висунута міським головою Трускавця і підтримана частиною жителів Трускавця. Правда, інша частина жителів має дещо інше бачення «Великого Трускавця». І їхню думку вартувало би послухати.

Передісторія

 розташований у внутрішній зоні передкарпатського прогину, який сформувався 20 мільйонів років тому, коли східноєвропейська континентальна плита прогнулася під вагою сніжних покровів внаслідок танення великих льодовиків і в міжгірській западині утворилася морська лагуна. З часом льодовики розтанули, вода відійшла, і вузька морська лагуна пересохла. В районі Яцкової гори досі можна побачити загіпсовані відклади пісковиків, так звану «малосу», яка складається з кам’яної солі, гіпсу, білого кварцу та вапняків.

На території Трускавця по сьогоднішній день можна знайти сліди шахт, де видобували свинцево-цинкові руди, самородну сірку, калійні солі, нафту та озокерит.

Адміністративно-територіальна реформа

В ІІ половині XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Австрії, поселення Трускавець опинилося в складі Королівства Галичини і Лодомерії з центром в м. Львові. Внаслідок декількох адміністративних реформ на цій території були утворені бецірки (в 1777 р.). Трускавець ввійшов до Самбірського округу (район Лісько, Перемишль та Дрогобич). На території Самбірської резиденції Дрогобич став центром дистрикту, до якого входив і Трускавець.

Кожен з дистриктів мав свій номер, всіх дистриктів у Східній Галичині було 110.

В 1865-1867 рр. дистрикти були реорганізовані в мережу повітів, і Трускавець опинився на території Дрогобицького повіту.

Кінець ХІХ століття характеризується початком промислових революцій. В Західній Україні цей промисловий бум прийшов трошки пізніше, що було пов’язано з тим, що територія була більш сільськогосподарська. Промисловий розвиток був пов’язаний з приватною нафтопромисловістю і соляними промислами.

В часи ІІ Речі Посполитої (1918-1939 рр.) було утворено Дрогобицький повіт, до складу якого ввійшли 12 ґмін, однією з яких була ґміна Трускавець. Тодішній Трускавець мав 2316 гектарів громадських земель разом з лісами та пасовиськами. На чолі громади стояв війт з радою, до якої входило 40 радних. Станом на 8 грудня 1931 року тут проживало 3012 постійних мешканців. Місцеві жителі заробляли на хліб рільництвом та обслуговуванням хворих.

Трускавець мав 4 тисячі місць для курортників, які ділилися на 2 категорії: приватні і курортні. Приватні помешкання контролювалися спеціальною курортною радою. Багажем гостей з колії до місця призначення займалося експедиційне бюро, що діяло під патронатом залізниці. Поліція знаходилася в будинку поблизу вілли «Фарис», аптека – в приміщенні вілли «Білий орел». Пошта та телеграф були в віллі «Постуй» Без огляду на сезон працювали ресторани на вулиці Бориславській та Об`їзній у віллах «Зніч» і «Клюберг».

Межі зон округів санітарної охорони

Курортна комісія визначила чіткі межі округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець (карта додається).

Оскільки територія Трускавця знаходилася на розповсюдженні водоносних горизонтів, а в надрах Трускавця була наявна велика кількість корисних копалин, то в 1860 р. Трускавець отримав особливий статус курортного поселення, який визначав чіткі межі міста та межі його санітарних зон.

Описова частина цього документу містила розділи: геодезія, картографія, кадастр. Окремий розділ займали інженерні комунікації, промислові об’єкти, заклади медицини, освіти, культури та мистецтва, торгівля. Сам опис складав 40 сторінок, де були вказані юридичні (правові) та економічні норми, а також було надано опис проблем та шляхи їх вирішення.

Нижче подамо опис меж округів санітарної охорони.

Північна межа проходила від західної околиці висоти Малинич-Гори, йшла в північно-східному напрямку до вододільної точки з відміткою 356,6, звідкіля звертала на південь і тягнулася 500 метрів до хати лісничого біля дороги Трускавець-Модричі, дальше пересікала дорогу Трускавець-Модричі (Модричі не входили до складу Трускавецької ґміни, входила лише територія за лісами). Далі через шосе межа проходила через північний схід до залізничної станції Стебник, потім звертала на північні околиці села Стебник і в місці пересічення з дорогою Трускавець-Стебник-Дрогобич закінчувалася (довжина північної межі 7 500 метрів).

Східна межа: від пересічення з дорогою Трускавець-Стебник-Дрогобич по тилах садиб села Стебника виходила на дорогу Стебник-Доброгостів, звідкіля йшла на південь через висоту 385,4, де круто звертає на південний захід до вододільної точки урочища Домброва, підходить до лісової просіки, що йде в напрямку Помярок (приблизно на території теперішнього цвинтаря). Далі йде на південь по лісовій просіці і закінчується на пересіченні з дорогою Трускавець-Помярки (довжина східної межі 6 700 метрів).

Західна межа: від західної околиці висоти Малинич-Гора йде в південному напрямі по лісовій просіці і виходить на дорогу Трускавець-Борислав до будинку лісничого. Далі йде до вододілу з відміткою 401,9 метрів над рівнем моря (це найвища точка Трускавця, там встановлено геодезичний знак), на околиці ділянки Домброва через висоту Камені Гори, на висоту 613,9 урочища Сивкув і доходить до гори Попівська Гора, де й закінчується (довжина західної межі 8 500 метрів).

Південна межа проходила за територією Боберні від гори Попівська Гора по вододілу через висоту 792, 9 в урочищі Язочурки по вододілу між притоками річки Колодниця до пересічення з дорогою на Трускавець, де і закінчується (довжина південної межі округу 5 400 метрів).

Загальна довжина меж округів санітарної охорони курорту Трускавець становила 28 100 метрів. Площа території Великого Трускавця складала 3 827,5 гектара (дивись карту). Інформацію взято з Вікіпедії.

Ці ж координати меж округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець були враховані та прийняті в той час, коли Трускавець входив до складу Дрогобицької області УРСР, і вони ж були прийняті до уваги в постановах про створення зон та округів санітарної охорони від 1981 року. З того часу вони не мінялись. Це треба взяти до уваги.

Але сталося так, що внаслідок недалекоглядності чи нерозуміння проблем територія Великого Трускавця, зокрема північна територія з лісами, відійшла до Дрогобицького району. І зони третьої та другої санітарної охорони опинилися на території Модрицької сільської ради. Станильська сільська рада (після ліквідації колгоспу ім. Шевченка у 1951 році, коли Трускавець отримав статус курорту та міста обласного значення) отримала урочище Помірки та поля на толоці (район СШ №3). Це ж були споконвічні трускавецькі землі!

На цих землях, які тепер лежать в адміністративних межах Модрич та Станилі, знаходяться зони санітарної охорони. Найцікавіше, що за останні 50 років ані Дрогобицька районна рада, ані сільські ради Модрич та Станилі цими проблемами не цікавились, не розробили план охоронних заходів зон та меж санітарної охорони міста-курорту Трускавець.

Звідси випливає, що місто Трускавець на сьогоднішній день займає площу 780 гектарів (див. Вікіпедію). А куди ділися інші 3 тисячі гектарів, коли загальна площа Трускавця з 1860 по 1939 р. становила 3 827,5 га? Чи повернуть Великому Трускавцю його землі, і коли? І чи насправді Трускавець такий великий?

Проблеми Трускавця та шляхи їх вирішення

Проблемами Трускавця є невпорядкованість адміністративно-територіального устрою, відсутні чіткі межі міста та кадастр. Низька ефективність діяльності органів місцевого самоврядування (на жаль, органи місцевого самоврядування так і не стали захисниками інтересів громади Трускавця).

Великою проблемою Трускавця є факт інтенсивної забудови курорту. Будівництво ведеться без детального вивчення негативного можливого впливу на родовище мінеральних вод. Екологічні експертизи практично не проводяться. Взагалі складається враження, що забудовників і владу міста мало цікавить питання мінеральної води як основного лікувального актора на бальнеологічному курорті.

Основою Великого Трускавця є лікувальні фактори та мінеральні джерела. Не територія сіл Орів, Доброгостів чи Уличне, не надумані «перспективи» зеленого туризму чи гольфові поля, а власне збереження «Нафтусі», яка повинна належати громаді міста-курорту.

Необхідно чітко визначити проблеми та шляхи їх вирішення, оцінити власні можливості та ризики щодо утворення ОТГ!

Трускавець – місто обласного підпорядкування, воно повинно отримати статус курорту державного значення та стати курортною столицею України. В цій курортній столиці, на превеликий жаль, нема місця для Доброгостова, Уличного та Орова. Ці три села разом з Бистрим та Зимівками мають ввійти до Стебницької ОТГ, яка мусить бути створена.

Великий Трускавець – це безпосередньо теперішній Трускавець плюс села Модричі, Станиля та Орівський хребет – так, як це було протягом століть (див. карту Великого Трускавця 1934 р.).

Віктор Пиців

Переглядів: 51 | Додав: Микола | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Випадкове фото
з альбому Краєвиди

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Система Orphus

Bystryi © 2010-2018
Конструктор сайтів - uCoz